Одним з популярних напрямків корпоративних соціальних ініціатив у світі є покращення умов утримання фермерських тварин. 

Наприклад, базуючись на даних, що кури — одні з найчисленніших фермерських тварин з найбільшим рівнем болю та стресу, у політиках КСВ (корпоративної соціальної відповідальності) почали з’являтись ініціативи з покращення умов утримання саме курей-несучок. Такі заходи відомі як cage-free зобов’язання, або відмова від використання та продажу яєць кліткового методу утримання птиці.

Станом на кінець 2019 року у світі понад 1800 компаній різного розміру та впізнаваності підтримали політику з гуманізації яєчного виробництва та долучилися до ініціативи. 

Наразі в Україні 8 міжнародних брендів підписали відмови від використання та продажу яєць кліткового методу утримання птиці з кінцевим терміном до 2025 року. Тобто за 5 років вони перейдуть на продукт, який поки що мало присутній на українському ринку. 

Саме тому зараз у відповідального бізнесу є завдання ініціювати перехід українських виробників яєць на безкліткове утримання курей, відмовляючись від кліткового як найбільш жорстокого та навіть забороненого у країнах Європи, методу виробництва.

Коротко про яєчний ринок в Україні 

За даними Pro-Consilting Україна у 2018 році стала одинадцятою найбільшою країною-виробником яєць з часткою 1,1% світової продукції. Того ж року Україна стала 8-м найбільшим світовим експортером яєць та лідером з експорту яєць до ЄС.

Яєчний український ринок розвивається, навіть в період економічної/політичної нестабільності та війни в країні, кількість яєць, що виробляються в Україні, за даними Держстату, збільшується. 

Найпотужнішими виробниками, та, за сумісництвом, експортерами, українських яєць стабільно залишаються “Авангард”, “Овостар Юніон”, “Інтер-Запоріжжя”. На 2018 рік сукупна частка останніх складала 46,61% яєць вироблених в Україні.

За 2019 рік було виготовлено 9198,4 млн шт. яєць, з них 0,5% — яйця від курей, що утримуються в безкліткових системах. Решта 99,5% яєць здебільшого виробляються методом постійного утримання курей у батарейних клітках. 

Середня ціна яйця з клітки у 2019 році — 2,5 грн/шт. Яйця від курей, що утримуються у безклітковій системі або/та тримаються на вільному вигулі — у 2,5 раза дорожчі, 5 грн/шт. 

В Україні яйця вільного вигулу виробляються компаніями “Овостар Юніон” під ТМ Ясенсвіт “Вільний вигул”, продукція “Лебідь – К” під ТМ “Світ Біо” і ТМ “Лавка традицій”, бренд “ЯЙО” для ТМ “Лавка традицій”.

Така різниця у ціні спричинена більш коштовним методом виробництва, що вважається більш гуманним, адже спричиняє менше болю та стресу птиці. В деяких країнах Європи, зі зростанням частки “безкліткових” яєць в структурі виробництва ціна на них знижується. 

За прогнозами Pro-Consilting, зважаючи на тенденції експорту та гармонізацію українського законодавства зі стандартами ЄС, середньорічний приріст виробництва і частки безкліткового виробництва яєць в Україні буде більшим за 5%, а до 2025 р. внаслідок зростання частки у виробничій структурі, ціна на яйця вільного вигулу в Україні може знизитися на 7,3%.

Як великі компанії формують тренд на cage-free

Компанії, що реалізують велику кількість яєць — важливий та надійний канал збуту продукції для виробників. Як клієнти, ці компанії можуть мати певні потреби та нормативи для купівель, тому постачальник, який хоче втримати або одержати важливого клієнта, має відповідати необхідним характеристикам. 

Якщо вже говорити про яйця безкліткового утримання курей, то, наприклад, ритейлер міжнародного рівня, один з лідерів українського ринку, зобов’язується публічно відмовитися від яєць з кліток. 

Тоді він заохочує українських виробників яєць позмагатися за партнерство з ним. Це надзвичайно перспективно, адже наразі такої продукції в Україні, як було вказано вище у статті, виробляється лише 0,5% від усієї кількості вироблених яєць.

А окрім цього ритейлера, на локальному ринку cage-free зобов’язання періодично роблять інші великі та середні компанії. У майбутньому з великою ймовірністю все більше брендів робитимуть такі заяви. 

Значить, запит на гуманніший товар буде збільшуватися, що змусить локального виробника потроху змінювати власне виробництво та реагувати на тенденції ринку. Тим самим бізнес ініціюватиме зміни в умовах утримання птиці на інтенсивних виробництвах.

Задля прискорення переходу на яйця безкліткового утримання курей та зменшення ризиків серед ритейлерів, заради підтримки, бізнесів (від ритейлерів, виробників яєць та харчової продукції до ресторанів та кейтерингових компаній) у трансформації створено некомерційний проєкт Сage-free Альянс. 

Він медіюватиме та консультуватиме корпоративних суб’єктів у досягненні результатів у цьому напрямку.

КСВ одного бренду — це системні зміни усього ринку

За даними Держстату, в Україні людина на рік в середньому споживає 275 яєць (дані 2018 року). Одна курка в рік на інтенсивному виробництві виробляє понад 300 яєць. Тобто, зміни у виборі товару одним споживачем, потенційно може вплинути на життя 1 курки. 

Аби споживач зробив такий зважений крок, він має бути проінформований, чому потрібно змінити свої споживчі звички. 

В ідеалі, інформацію має надавати безпосередньо виробник або той, хто пропонує/використовує товар (ритейлер, виробник харчової продукції, готель тощо). 

На жаль, українські виробники та продавці яєць не інформують кінцевого споживача про методи утримання птиці на виробництвах та проблеми, до яких певні методи утримання призводять.

Costco, американська мережа супермаркетів у США за рік продає близько 2,9 мільярда яєць. 

Також американська мережа з 2015 зобов’язалась перейти в США на яйця безкліткового методу. Враховуючи середню інтенсивність отримання яєць від курки на рік, йдеться про покращення умов утримання приблизно 9,7 мільйона курей. 

Завдячуючи світовій тенденції яєчного ринку, трендам на впровадження КСВ у сфері добробуту тварин та геополітичній особливості України все більше брендів будуть частково/повністю переходити на яйця з безкліткового виробництва, тим самим гуманізуючи одним кроком не просто український яєчний ринок, але і зменшуючи біль мільярдів живих істот. 

Така собі пряма дія від корпоративного сектору в зменшенні страждань тварин, яка вигідна усім одразу.

Автори: Ліза Северіна та Олександр Грушак, представники Сage-free Альянсу

Оригінальна стаття за посиланням: Економічна правда.